Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

мала хто

  • 1 кто

    * * *
    мест. хто (род., вин. каго, дат. каму, твор., пред. кім)

    кто пошёл в театр., кто в кино — хто пайшоў у тэатр, хто ў кіно

    если кто придёт, скажи, что я пошёл на работу — калі хто прыйдзе, скажы, што я пайшоў на работу

    кто бы ни… — хто б ні…

    кто в лес, кто по дрова — хто у лес, а хто па дровы, хто ў боб, хто ў гарох

    кто-кто, а… — хто-хто, а…

    Русско-белорусский словарь > кто

  • 2 немногие

    Русско-белорусский словарь > немногие

  • 3 шары

    шары, -ая, -ае; абл. Серый с коричневым оттенком.
    Верасаўскі гарох збытку не меў - шары чарвівы бурчак цяпер мала хто купляў. Адамчык. І правае, уцалелае вока гэтак бачыла - пробліскамі: то цемра, то шарае, дрыготкае святло. Місько.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > шары

  • 4 ліставацца

    * * *
    гл.
    переписываться

    || Мала хто ведае, але хаця пачуццё ў маладых людзей было юнацкім, аднак пасля 50-гадовага раставання яны зноў пачалі ліставацца.

    Беларуска-расейскі слоўнік > ліставацца

  • 5 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

  • 6 который

    1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;
    2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;
    3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);
    4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;
    5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].
    * * *
    мест.
    1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й
    3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

    кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

    Русско-украинский словарь > который

  • 7 нужда

    и Нужда
    1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];
    2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;
    3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;
    4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.
    * * *
    диал. н`ужа
    1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів
    2) ( потребность) потре́ба, нужда́

    из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́

    не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му

    \нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́

    \нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же

    нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це

    Русско-украинский словарь > нужда

  • 8 принимать

    принять
    1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;
    2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];
    3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;
    4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;
    5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.
    * * *
    несов.; сов. - прин`ять
    1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти
    2) ( брать) бра́ти, взя́ти

    \принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)

    3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути
    4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти
    5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)
    6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе
    7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти
    8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти
    9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

    ме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів

    Русско-украинский словарь > принимать

  • 9 take

    I
    n
    1) захоплення, взяття; здобуття, одержання
    2) виручка; бариші; збір (театральний)
    3) розм. получка
    4) улов (риби)
    6) оренда (землі)
    7) орендована ділянка
    8) мед. вдале щеплення
    9) друк. урок складача
    10) кін. кінокадр, дубль
    11) популярна пісенька (п'єса)
    12) шах. взяття (фігури)

    give and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)

    II
    v (past took; p.p. taken)
    1) брати; хапати

    to take smb. by the hand — узяти когось за руку

    to take smb. to one's arms — обнімати когось

    2) захоплювати, оволодівати, завойовувати
    3) ловити

    to take smb. by surprise — захопити когось зненацька

    to take smb. at his word — спіймати когось на слові

    4) привласнювати; брати без дозволу
    5) відбирати, забирати (у когосьfrom)
    6) користуватися; діставати; набувати; одержувати

    I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день

    7) вибирати
    8) купувати
    9) вигравати
    10) юр. успадковувати
    11) видобувати; збирати
    12) сприймати; реагувати

    to take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є

    13) розуміти, тлумачити

    to take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось

    14) гадати, вважати
    15) охоплювати, оволодівати
    16) захоплювати; приваблювати
    17) мати успіх, ставати популярним
    18) записувати, реєструвати; протоколювати
    19) фотографувати, знімати
    20) виходити на фотографії
    21) використовувати як приклад
    22) уміщати
    23) чіплятися, застрявати; заплутуватися
    24) одружуватися; виходити заміж
    25):

    с.г. the cow took the bull — корова злучена

    26) мед., с.г. прийматися; діяти
    27) споживати, приймати (їжу тощо)
    28) тех. тужавіти, тверднути
    30) орендувати; наймати
    31) запрошувати, наймати на роботу
    32) передплачувати (газету тощо)
    34) вступати (на посаду)
    35) займати (місце)
    36) займати (позицію); дотримуватися (точки зору)
    38) набувати (вигляду, форми)
    39) переборювати, долати (перешкоди)
    40) відкривати (комусь таємницю)

    to take the evening serviceцерк. правити вечерню

    44) носити, мати розмір (ноги тощо)
    45) зазнавати (покарання, втрат тощо)
    46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)
    47) заразитися; захворіти
    48) піддаватися (обробці тощо)
    49) убирати, поглинати, усмоктувати

    take aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька

    take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця

    away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати

    to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися

    take back — а) відводити; відвозити; відносити; б) брати назад; в) нагадувати (минуле)

    take downа) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)

    take from — знижувати, ослабляти

    take inа) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)

    take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати

    take onа) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь

    take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)

    take overа) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти

    take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)

    to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище

    to take a drop — випити, підпити

    to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом

    to take (a) breath — перевести дух

    to take courage — кріпитися, мужатися

    to take to earthа) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися

    to take fire — спалахувати, займатися

    to take heart — мужатися; не занепадати духом

    to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним

    to take holdа) схопити (щосьof); б) захоплювати, зацікавлювати

    to take it easy — не поспішати, не напружувати сили

    I take it that... — я гадаю, що...

    to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось

    to take oath — присягати, давати клятву

    to take place — траплятися, відбуватися

    to take root — пускати коріння, укорінюватися

    to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником

    to take smb. at his word — піймати когось на слові

    to take the cake (biscuit)розм. перевершити усіх

    to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину

    to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани

    * * *
    I [teik] n
    1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)
    2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

    great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

    4) оренда ( землі); орендована ділянка
    5) популярна пісенька, п'єса
    6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,
    7) пoлiгp. "урок" складача
    8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль
    9) мeд. пересадка ( шкіри)
    ••

    give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

    on the take — корисливий, продажний

    II [teik] v
    (took; taken)
    1) брати; схопити

    to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

    to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

    to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

    to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

    to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

    to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

    to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

    to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

    to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

    to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

    to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

    take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

    take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

    take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

    2) захоплювати; опановувати, завойовувати

    to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

    to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

    he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

    a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

    to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

    to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

    to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

    pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

    3) привласнювати, брати ( без дозволу)

    who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

    he takes whatever he can lay his hands onвін користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

    he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

    they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

    his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

    4) користатися; одержувати; здобувати

    to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

    to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

    to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

    when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

    I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

    to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

    which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

    you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

    I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

    to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

    he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

    5) діставати, добувати

    to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

    to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

    6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

    to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

    how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

    take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

    I'll take it — добре, я згодний

    I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

    to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

    I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

    to take a wager /a bet/ — йти на парі

    to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

    take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

    7) сприймати, реагувати
    to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth
    to heart — приймати що-н. ( близько) до серця
    I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]
    he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз
    take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!
    to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є
    to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.
    you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити
    to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth
    kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.
    I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист
    8) розуміти; тлумачити

    I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

    I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

    to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

    your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

    to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

    I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

    let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

    (you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

    take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

    we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

    9) охоплювати, опановувати

    his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

    what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

    he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

    to be taken ill /bad/ — занедужати

    10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

    to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

    the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

    he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

    11) записувати, реєструвати, протоколювати

    to take dictation — писати під диктування; писати диктант

    12) знімати, фотографувати

    to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

    he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

    he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

    take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

    the typewriter takes large sizes of paperу цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

    15) вимагати; віднімати

    it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

    it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

    this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

    it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

    it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

    it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

    it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

    she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

    wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

    he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

    a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

    16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях
    17) женитися; виходити заміж

    she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

    he took to wife Jane Smithicт. він взяв у дружини Джейн Смит

    18) с.-х. приймати

    the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

    before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

    the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

    the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

    20) починатися, розходитися, набирати силу
    21) aмep. схоплюватися, замерзати

    the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

    22) ставати, робитися

    to take sick — занедужати; приболіти

    23) приймати (їжу, ліки)

    to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

    to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

    24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]
    25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

    he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

    26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)
    27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

    to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

    to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

    to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

    to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

    take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

    29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

    to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

    to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

    30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)
    31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

    to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

    to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

    32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

    to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

    to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

    33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

    to take the evening serviceцepк. служити вечерню

    34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати
    35) носити, мати розмір( ноги)
    36) зазнавати (покарання, втрати)
    37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

    (takeit)cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

    38) занедужати; заразитися ( хворобою)
    39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)
    40) вбирати, поглинати ( рідину)
    41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)
    42) to take to a place направлятися кудись

    to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

    he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

    to take across smth — перетинати щось, йти через щось

    it [smth] takes somewhereдiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

    43)

    to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

    to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

    what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

    44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]
    45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

    to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

    to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

    to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

    to take to one's bed — злягти, занедужати

    47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось
    48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)
    49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

    do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

    50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

    to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

    to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

    to take smb 's attention (mind) off smthвідвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

    51) рятувати щось, когось від чогось, когось

    to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

    to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

    52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)
    54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

    to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

    55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

    to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

    56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

    to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

    57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)
    58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу
    59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)
    60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь
    61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

    to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

    to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

    to take a run — розбігтися [порівн. *]

    to take a jump /a leap/ — стрибнути

    to take a leakcл. помочитися

    to take a look /a glance/ — глянути

    just take a look at that(ти) тільки глянь на це

    to take a risk /a chance/ — ризикнути

    to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

    to take (one's) leave — прощатися, іти

    to take an oath — дати клятву, заприсягтися

    62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

    to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

    to take effectподіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

    to take place — траплятися, відбуватися

    to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

    to take root — пустити корені, укоренитися

    to take holdсхопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

    to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

    to take aim /sight/ — прицілюватися

    to take counsel — радити; радитися

    to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

    to take account — брати до уваги, враховувати

    to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

    to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

    to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

    to take comfort — заспокоїтися, утішитися

    to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

    take courage! — мужайся!, не бійся!

    to take cover — сховатися; ховатися

    to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

    to take warning — остерігатися; зважати на попередження

    to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

    to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

    to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

    to take a liking /a fancy/ to smbполюбити когось

    to take the saluteвiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

    take andaмep.; дiaл. взяти

    I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

    to take a drop — випити, підвипити

    to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

    to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

    to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

    to take the floor — виступати, брати слово

    to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

    to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

    to take smth to pieces — розібрати щось

    take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

    to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

    to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

    to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

    to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

    to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

    to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

    to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

    to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

    to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

    to take it on the lamaмep.; cл. змиватися, ховатися

    to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

    it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

    to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

    to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

    to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

    to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

    to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

    to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

    to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

    to take the starch /the frills/ out of smbaмep. збити пиху з когось, осадити когось

    to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

    to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

    to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

    to take a load from /off/ one's feet — сісти

    to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

    to take a rise out of smbдив. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

    to take smb to task — див

    task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

    64)

    to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

    to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

    to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

    to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

    to take the fieldвiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

    take your time!не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

    time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

    English-Ukrainian dictionary > take

  • 10 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 11 маленький

    малий, маленький, маненький, дрібний, дрібненький, невеликий, невеличкий. [З малої іскри великий огонь буває (Номис.). Голова велика, а шапочка маленька (М. Вовч.). Заганяла дрібні пташки до бору (Пісня). Жінка маненька, коротесенька (М. Вовч.). Одна тільки дрібненька увага (Грінч.). Сини мої невеликі, нерозумні діти (Шевч.). Тече річка невеличка (Пісня)]. Вот такой -кий - отакий маленький (дрібненький), тіленький, оттіленький, тілесенький, оттілесенький. -кий ребёнок, -кие дети - мала (маленька) дитина, маленькі, дрібні (дрібненькі) діти. [Хто зна, як би прожила з дрібними дітьми (Л. Укр.). Ви мене посиротили і дрібненькі діти (Милорад.)]. -кие ручки - маленькі (маненькі, малесенькі) ручки (ручечки), малі (дрібні, дрібненькі) рученята, ручиці. -кий да удаленький - маленький та сміленький. -кая птичка, да ноготок остёр - мала іскра, а поле спалить. Когда был -ким - як був малим (маленьким), малим, маленьким бувши. Вести себя как -кий, уподобиться -кому - змалитися, умалитися. [Ото змалилася - зазмагалася з дитиною (Харк.)]. -кого роста - маленький (малий, низький) на зріст, малорослий, низькорослий. -кая лошадь - маленький (невеличкий) коник. -кое состояние - невеличкі гроші, грошенята. -кий доход - невеликий прибуток. Играть по -кой - грати на малі гроші. См. ещё Малёхонький, Малёшенький.
    * * *
    мале́нький

    Русско-украинский словарь > маленький

  • 12 нарушать

    I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.
    II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.
    * * *
    несов.; сов. - нар`ушить
    пору́шувати, -шую, -шуєш, пору́шити; (слово, клятву) лама́ти, злама́ти, сов. поламати; ( тишину) ґвалтува́ти, зґвалтува́ти, сов. замути́ти, -мучу́, -му́тиш

    \нарушать ша́ть грани́цу — пору́шувати кордо́н

    \нарушать ша́ть зако́н — пору́шувати, пору́шити (переступа́ти, переступи́ти) зако́н

    \нарушать ша́ть обеща́ние — пору́шувати (лама́ти) обіця́нку

    Русско-украинский словарь > нарушать

  • 13 но

    союз але, (зап.) але, (усилит.) але-ж, (шире русского «да», часто, особ. вост.) та, (да, а) а, (всё же) проте, а проте, але-ж, (впрочем) а втім, (однако) одначе, однак, (диал.) отже ж, (да только) так, (диал.) дак, (да, однако) тале (из «та» и «але»), (диал.) дале, (усилит.) тале- ж, (диал.) дале-ж, (ан) аж. [Хотіла спать, але не спала (Шевч.). Читають, але не дуже хвалять (Грінч.). Ми хоч бідні, але чесні (Коцюб.). Пробачте, але я вас не питаю (М. Хвильов.). (Немає) нічого нового в її коханні, але-ж тоді (нема) нічого виключного в її чутті (В. Підмог.). Кунігунда померла. О, найкращий із світів, де ти? Але-ж на яку недугу вона померла? (Кандід). Дарма! нехай умру, та думка не умре (Л. Укр.). Він добре допік їм, та то була мала втіха (Кінець Неволі). Покірно гадав: «я не звільнюся від неї ніколи». Та не розкіш, а насолода бралася в нім з тої гадки (В. Підмог.). Хотів, він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (Н.-Лев.). З-під білих, кострубатих брів визирають добрі, а (хотя и добрые, но) лукаві очі (Коцюб.). Вони (блудні вогники) манять, а гублять (В. Підмог.). Батько мій завжди говорив, що (через старого моряка) наш заїзд прийде до руїни.. Проте (но всё же) мені здається, що пробування у нас старого моряка виходило нам на користь. Була, проте, одна річ, що й справді могла призвести нас до руїни (Остр. Скарбів). Робота була часом важка, а проте звична (Коцюб.). Навіть для кохання він визначив час, а втім (но впрочем) він справді закоханий (В. Підмог.). Якби милий, чорнобривий, - умів-би спинити (ворогів). - Так далеко чорнобривий (Шевч.). І не був там, тале знаю (Звин.). Оженитись, я-б оженився, тале-ж з поганою-б не одружився (Вороний). Не няв віри, аж вийшло усе правда (Сл. Левч.)]. Но более того - ба більше. [Багато читаю, ба більше: дуже люблю театр (В. Підмог.)]. Но ведь - але-ж, але-ж бо, та-ж, адже-ж. [«Ти заїдеш (до хворого) з візитою.» - «Але-ж він цілком здоровий!» (В. Підмог.). Та-ж ти бачила, що купувала! (Брацл.). Адже-ж ви сами не знаєте, - нащо-ж питаєте? (Київщ.)]. Но вот - аж от (ось), (реже) та (але) от (ось). [Ніхто їх не турбував; аж ось несподівано простягся до них перший помацок зовнішнього світу (В. Підмог.)]. Но всё же - а все-ж (таки). [«Ви любите шоколяду?» - «Не дуже.» - «А все-ж таки?» (В. Підмог.)]. Но и - але (та) й, але-ж і. [Вона була вже не молода, але й не стара (Н.-Лев.)]. Не только… но и… - не тільки… - а (усилит.: ба) й:..; не то… - а (ба, та) й… [Служки вона не мала не тільки тому, що їй бракувало коштів, а й тому, що… (М. Хвильов.). Цікаво не тільки селянам, ба й інтелігентам (Крим.). Не встережуться мене не то вночі, а й серед дня (Мова). Страх безсилими робить не то поодиноких людей, ба й цілі народи (Коцюб.). Князьки не то самі стародавні звичаї переступали, та й своїх підручних до того призвичаїли (Куліш)].
    * * *
    I
    1) союз але́, о́тже; (шире и чаще русского "да") та, так; (а) а; ( однако) проте́

    но ведь — але́ ж

    но всё же — а все́ ж, а все́ ж таки

    но и — але́ й, а й; та й

    2) в знач. сущ. але́, та (нескл., с.)
    II межд.
    1) ( для понукания лошади) но; диал. вйо́, гаття́

    но-но́ — ну-ну́, но-но́

    Русско-украинский словарь > но

  • 14 путь

    1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];
    2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;
    3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;
    4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.
    * * *
    шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

    Русско-украинский словарь > путь

  • 15 майєвтика

    МАЙЄВТИКА (мейєвтика) ( від грецьк. μαιεντιχη) - повивальне мистецтво, з яким Сократ порівнював свій метод філософування. Сократ вважав, що, допомагаючи народженню істини в інших людях, він продовжував у моральній сфері справу своєї матері, повитухи Фенорети. На відміну від інших філософів, які викладали свої вчення у догматичній формі, Сократ не мав якогось усталеного вчення, але виявляв великий інтерес до пошуків істини, особливо в сфері моралі, в бесідах з будь-ким, хто мав до цього нахил, у вигляді запитань-відповідей О. сновними були питання: що таке добро, справедливість і т. ін., при цьому перебиралося багато відповідей, які обмірковувались і спростовувались, доки не доходили до правильної відповіді. Результатом було певне знання про істину з того чи іншого питання, яке подавалося у вигляді визначення, в зв'язку з чим Аристотель зауважував, що Сократ був першим, хто намагався дослідити М. як логічну операцію. Визначеність предмета мала і полемічний зміст - Сократ боровся проти софістів, які схильні були доводити і перебільшувати відносність людського знання. У нього суперечності думки торували шлях не до релятивізму, а до істини. Тому діалектика Сократа має діалогічну форму бесіди та антропологічний зміст (адже Сократ негативно ставився до натурфілософії, вважав вартими уваги лише проблеми людини). В сучасній культурі діалогічна діалектика має особливе значення у зв'язку з діалогом культур, розвитком демократичних засад суспільства тощо.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > майєвтика

  • 16 descender

    n
    1) той, хто спускається (сходить)
    2) друк. мала літера з нижнім виносним елементом
    3) нижній виносний елемент літери
    * * *
    n
    1) див. descend + - er
    2) пoлiгp. маленька літера з нижнім виносним елементом; нижній виносний елемент ( букви)

    English-Ukrainian dictionary > descender

  • 17 free-for-all

    1. n амер.
    1) змагання (дискусія тощо) за участю всіх бажаючих
    2) розм. загальна бійка, мала купа; сутичка
    2. adj амер.
    загальнодоступний; відкритий (доступний) для всіх
    * * *
    I n
    1) змагання, дискусія, у яких може брати участь будь-хто
    II a; амер.
    відкритий, доступний для всіх; загальнодоступний

    English-Ukrainian dictionary > free-for-all

  • 18 letter

    1. n
    1) літера; буква

    capital (small) letter — велика (мала) літера

    2) друк. шрифт
    3) шифр (заводу)
    4) лист; послання; депеша

    letter of recommendation, letter testimonial — рекомендаційний лист

    5) грамота; документ

    letter of advice — повідомлення; авізо

    letters credential, letter(s) of credence — вірчі грамоти

    6) точність; буквальність

    for letter — дослівно, точно

    7) pl елементи (основи) читання; ази
    8) pl літопис, записи
    9) pl освіченість; ерудиція, ученість

    man of letters — а) письменник; б) учений

    L. of Administration — юр. судове повноваження на управління спадщиною

    letters of recallдипл. відкличні грамоти

    2. v
    1) позначати літерами
    2) витискати літери (заголовок) (на книзі)
    3) тех. штемпелювати; клеймити
    * * *
    I n
    2) пoлiгp. літера; шрифт

    white letters — латинський шрифт, антиква; прямий шрифт

    3) буква, шифр ( заводу-виготовлювача)
    4) буква, формальна сторона ( чого-небудь)

    letter for letter — дослівно, точно

    5) лист; послання; депеша

    general letter — циркулярний лист, циркуляр

    6) грамота, документ

    letters citatoryюp. судовий виклик

    letters credential, letter (s) of credence — дип. вірчі грамоти

    letter of attorney( письмове) доручення

    letter of indemnity /of guarantee/ — гарантійний лист

    7) pl викор. з дiєcл. в oдн.; мн. література, художня

    man of letters — літератор; ерудиція, ученість

    8) pl елементи, основи читання; ази
    9) pl; icт. літопис, записи
    II v
    1) позначати буквами; надписувати креслення
    2) пoлiгp. витискувати букви, заголовок ( на корінці книги)
    3) cпopт. заслужити право бути членом спортивної команди
    III n
    здавач; той, хто здає внайми або в оренду (приміщення, землю)

    English-Ukrainian dictionary > letter

  • 19 take

    I [teik] n
    1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)
    2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

    great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

    4) оренда ( землі); орендована ділянка
    5) популярна пісенька, п'єса
    6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,
    7) пoлiгp. "урок" складача
    8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль
    9) мeд. пересадка ( шкіри)
    ••

    give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

    on the take — корисливий, продажний

    II [teik] v
    (took; taken)
    1) брати; схопити

    to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

    to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

    to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

    to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

    to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

    to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

    to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

    to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

    to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

    to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

    to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

    take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

    take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

    take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

    2) захоплювати; опановувати, завойовувати

    to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

    to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

    he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

    a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

    to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

    to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

    to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

    pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

    3) привласнювати, брати ( без дозволу)

    who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

    he takes whatever he can lay his hands onвін користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

    he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

    they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

    his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

    4) користатися; одержувати; здобувати

    to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

    to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

    to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

    when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

    I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

    to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

    which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

    you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

    I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

    to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

    he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

    5) діставати, добувати

    to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

    to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

    6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

    to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

    how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

    take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

    I'll take it — добре, я згодний

    I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

    to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

    I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

    to take a wager /a bet/ — йти на парі

    to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

    take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

    7) сприймати, реагувати
    to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth
    to heart — приймати що-н. ( близько) до серця
    I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]
    he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз
    take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!
    to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є
    to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.
    you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити
    to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth
    kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.
    I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист
    8) розуміти; тлумачити

    I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

    I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

    to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

    your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

    to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

    I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

    let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

    (you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

    take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

    we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

    9) охоплювати, опановувати

    his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

    what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

    he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

    to be taken ill /bad/ — занедужати

    10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

    to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

    the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

    he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

    11) записувати, реєструвати, протоколювати

    to take dictation — писати під диктування; писати диктант

    12) знімати, фотографувати

    to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

    he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

    he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

    take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

    the typewriter takes large sizes of paperу цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

    15) вимагати; віднімати

    it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

    it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

    this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

    it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

    it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

    it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

    it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

    she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

    wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

    he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

    a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

    16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях
    17) женитися; виходити заміж

    she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

    he took to wife Jane Smithicт. він взяв у дружини Джейн Смит

    18) с.-х. приймати

    the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

    before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

    the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

    the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

    20) починатися, розходитися, набирати силу
    21) aмep. схоплюватися, замерзати

    the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

    22) ставати, робитися

    to take sick — занедужати; приболіти

    23) приймати (їжу, ліки)

    to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

    to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

    24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]
    25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

    he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

    26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)
    27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

    to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

    to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

    to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

    to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

    take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

    29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

    to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

    to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

    30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)
    31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

    to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

    to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

    32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

    to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

    to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

    33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

    to take the evening serviceцepк. служити вечерню

    34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати
    35) носити, мати розмір( ноги)
    36) зазнавати (покарання, втрати)
    37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

    (takeit)cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

    38) занедужати; заразитися ( хворобою)
    39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)
    40) вбирати, поглинати ( рідину)
    41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)
    42) to take to a place направлятися кудись

    to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

    he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

    to take across smth — перетинати щось, йти через щось

    it [smth] takes somewhereдiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

    43)

    to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

    to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

    what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

    44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]
    45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

    to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

    to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

    to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

    to take to one's bed — злягти, занедужати

    47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось
    48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)
    49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

    do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

    50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

    to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

    to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

    to take smb 's attention (mind) off smthвідвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

    51) рятувати щось, когось від чогось, когось

    to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

    to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

    52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)
    54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

    to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

    55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

    to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

    56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

    to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

    57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)
    58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу
    59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)
    60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь
    61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

    to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

    to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

    to take a run — розбігтися [порівн. *]

    to take a jump /a leap/ — стрибнути

    to take a leakcл. помочитися

    to take a look /a glance/ — глянути

    just take a look at that(ти) тільки глянь на це

    to take a risk /a chance/ — ризикнути

    to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

    to take (one's) leave — прощатися, іти

    to take an oath — дати клятву, заприсягтися

    62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

    to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

    to take effectподіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

    to take place — траплятися, відбуватися

    to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

    to take root — пустити корені, укоренитися

    to take holdсхопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

    to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

    to take aim /sight/ — прицілюватися

    to take counsel — радити; радитися

    to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

    to take account — брати до уваги, враховувати

    to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

    to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

    to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

    to take comfort — заспокоїтися, утішитися

    to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

    take courage! — мужайся!, не бійся!

    to take cover — сховатися; ховатися

    to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

    to take warning — остерігатися; зважати на попередження

    to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

    to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

    to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

    to take a liking /a fancy/ to smbполюбити когось

    to take the saluteвiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

    take andaмep.; дiaл. взяти

    I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

    to take a drop — випити, підвипити

    to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

    to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

    to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

    to take the floor — виступати, брати слово

    to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

    to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

    to take smth to pieces — розібрати щось

    take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

    to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

    to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

    to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

    to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

    to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

    to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

    to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

    to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

    to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

    to take it on the lamaмep.; cл. змиватися, ховатися

    to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

    it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

    to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

    to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

    to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

    to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

    to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

    to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

    to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

    to take the starch /the frills/ out of smbaмep. збити пиху з когось, осадити когось

    to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

    to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

    to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

    to take a load from /off/ one's feet — сісти

    to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

    to take a rise out of smbдив. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

    to take smb to task — див

    task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

    64)

    to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

    to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

    to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

    to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

    to take the fieldвiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

    take your time!не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

    time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

    English-Ukrainian dictionary > take

  • 20 думать

    1) (мыслить) думати, гадати, мислити про кого, про що, (рассуждать) міркувати про що, над чим, (мозговать) мізкувати про що, (иметь в мыслях) в голові (в мислях) покладати що, в голову класти, мати на думці (на мислі), (полагать) покладати. [І про речі поважні гадав (Самійл.). Ніколи не гадав був (не ожидал) зустріти їх тут (М. Лев.). Та я люблю тебе, і більше ні за кого і в голові не покладаю (Неч.-Лев.). І в голову того собі не клав, щоб сваритися (Грінч.). А мама зовсім не така дика, як я був покладав (Крим.)]. Думать-гадать - думати-гадати, розважати-гадати. [В самотині я зостаюся розважать- гадати (Л. Укр.)]. -мать думу - думу гадати, думу думати. И думать нечего - і думати не гадай. Нечего -мать - шкода й гадки, шкода чого, нічого (нема чого) думати, гадати, міркувати. [Шкода й гадки, не буде нічого (Шевч.). Шкода було походу (нечего было и думать о походе), довелося вертатись (Кул.)]. Так он -мает (таково его мнение) - так він гадає, така в його думка, він такої думки. [Мабуть і отець Сидір такої думки (Конис.)];
    2) (заботиться, печься) думати про кого, дбати про кого-що, клопотатися про кого-що. И не думать - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. [Не журиться Катерина, і гадки не має = и не думает вовсе) (Шевч.). Як була я молодою, і гадки не мала (ни о чём не думала), по садочку похожала (Шевч.)];
    3) думать с подозрением про кого, иметь подозрение на кого - думати на кого, мати підзор на кого, призру на кого мати. [Хто вкрав? на кого ви думаєте?];
    4) думать с кем о чём-либо (советываться) - радитися з ким про що; (замышлять) замишляти з ким;
    5) думать (мечтать) о себе (зазнаваться) - заноситися, багато про себе думати, задаватися, панитися.
    * * *
    1) ду́мати; кміти́ти; кмети́ти, кмітува́ти, кметува́ти, ми́слити, помишля́ти
    2) (полагать, предполагать) гада́ти, ду́мати, поклада́ти

    Русско-украинский словарь > думать

См. также в других словарях:

  • Селивачёв, Михаил Романович — (укр. Селівачов, Михайло Романович, род. 19 июня 1946(19460619), Киев)  украинский искусствовед, главный редактор Вестника археологии, искусства, культурной антропологии «Ант»; автор около 700 научных и популярных работ, опубликованных… …   Википедия

  • мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… …   Український тлумачний словник

  • фуярош — роша, ч. Сб. Сопілкар; той, хто виробляє сопілки. Мала м сой милого фуяроша, Што робив фуяркы для вароша. На фуярце ду ду ду ду, Мала м милого, юж не буду. (нар. пісня) …   Словник лемківскої говірки

  • Liste Swadesh Du Biélorusse — Liste Swadesh de 207 mots en français et en biélorusse. Sommaire 1 Présentation 2 Liste 3 Voir aussi 3.1 Bibliographie …   Wikipédia en Français

  • Liste Swadesh du bielorusse — Liste Swadesh du biélorusse Liste Swadesh de 207 mots en français et en biélorusse. Sommaire 1 Présentation 2 Liste 3 Voir aussi 3.1 Bibliographie …   Wikipédia en Français

  • Liste Swadesh du biélorusse — Liste Swadesh de 207 mots en français et en biélorusse. Sommaire 1 Présentation 2 Liste 3 Voir aussi 3.1 Bibliographie …   Wikipédia en Français

  • Liste swadesh du biélorusse — Liste Swadesh de 207 mots en français et en biélorusse. Sommaire 1 Présentation 2 Liste 3 Voir aussi 3.1 Bibliographie …   Wikipédia en Français

  • Иван Грозный — Запрос «Иоанн IV» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Об имени и названиях, связанных с ним Иван Грозный (значения) Иван IV Васильевич …   Википедия

  • обида — ОБИД|А1 (175), Ы с. 1.Несправедливость, зло, насилие: Богатыи обидѹ сътворивъ и самъ прогнѣваѥть сѧ: ѹбогыи же обидимъ и самъ примолить сѧ. (ἠδίκησεν) Изб 1076, 150; небрезѣте братие и г҃ьѥ небрезѣте. кѹю обидѹ сътворихъ братѹ моѥмѹ и вамъ братиѥ …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • поврещи — (130), ПОВЬР|ГОУ, ЖЕТЬ гл. 1.Бросить, швырнуть: и си слышавъ || ста ѡтрокъ. повьргъ своѥ ѡрѹжиѥ. трѧсыисѧ и плача. ПрЛ 1282, 32в–г; мт҃рьнюю ѹтробѹ разрѣзаѥть. младенца исторгъ повержеть пъсомъ и птицамъ въ снѣдь. КР 1284, 122б; нѣ(с) добро отѧти …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • диктатор — а, ч. 1) Особа, що має в державі необмежену владу. 2) перен., зневажл. Той, хто ігнорує колегіальність, допускає грубе адміністрування. 3) У Стародавньому Римі – призначена сенатом для оборони країни особа, яка мала необмежені повноваження …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»